Симптоми та ознаки патології можуть виникати з різних причин. Як уже зазначалось, «лідером» серед них залишаються трубні форми безпліддя, при яких яйцеклітина не може потрапити у порожнину матки через спайки чи атрофію внутрішньоутробних війок. Причини вторинного безпліддя у жінок найчастіше діагностуються саме в цій області, а вині у цьому ІПСШ або запальні процеси репродуктивної системи.
Гормонозалежне безпліддя може бути обумовлене недостатністю лютеїнової фази. Якщо порушується лютеїнові фаза циклу, у жінок діагностують дефіцит прогестерону. У цьому випадку зачаття може виникнути, але вже у першому триместрі відбувається спонтанний аборт. Крім того, синдром лютеїнової недостатності може виражатися у відсутності повноцінних менструацій, замість яких спостерігаються незначні кровотечі. Лікування проблем лютеїнової фази циклу гормональне, передбачає застосування спеціальних препаратів з високою концентрацією прогестерона.
Відсутність овуляції може спостерігатися, якщо у жінки підвищений рівень андрогенів (чоловічих статевих гормонів). Ознаки такої патології, на відміну від симптомів лютеїнової недостатності, зводяться до аменореї, або до появи менструацій раз в 3-4 місяці. Часто при збільшенні вироблення андрогенів діагностують синдром полікістозних яєчників.
Ендокринні проблеми часто спостерігаються вже у молодих дівчат, пізніше проявляються у вигляді безпліддя в дітородному віці. Так, травми голови, інші порушення роботи гіпофіза викликають стійку відсутність зачаття при регулярному статевому житті. Збої в гіпофізарної функції також обумовлюють підвищений пролактин в крові, що робить неможливим овуляцію. Гіпертиреоз, гіпотиреоз негативно позначаються на виході яйцеклітини, тому зачаття при невилікуваних хворобах щитовидної залози малоймовірне.
Знижений інсулін при цукровому діабеті також може завадити бажаній вагітності. У деяких жінок інсулін підвищений (гиперінсулізм), що нерідко поєднується з полікістозом яєчників. Високий інсулін іноді зустрічається при преддіабеті. Також підвищений інсулін може супроводжувати функціональні порушення підшлункової залози. Хвороба, при якій спостерігається високий інсулін, в більшості випадків спадкова, і саме інсулін як один з основних гормонів організму може провокувати безпліддя.
СЕРЕД МАТКОВИХ ФОРМ БЕЗПЛІДДЯ ПЕРЕВАЖАЮТЬ ТАКІ ЙОГО ПРИЧИНИ:
• дворога, сідлоподібна матка;
• спайки в матці після операцій, абортів;
• пухлини матки (наприклад, міома, поліпи);
• рубці на стінках матки;
• ендометріоз;
• хвороби шийки (цервіцити, ерозії, лейкоплакії, дисплазія тощо).
Є й такі форми безпліддя, при яких у жінки виробляються антитіла до сперматозоїдів, або до плодового яйця, що призводить до відсутності запліднення або до раннього викидня. Діагностують імунологічне безпліддя, застосовуючи посткоїтальний тест. Цей тест дозволяє оцінити, як взаємодіє сперма з цервікальною слизовою. Проводити тест можна протягом 3-5 годин після статевого акту. Якщо тест відображає нерухомість сперматозоїдів, припускають неможливість зачаття з імунологічними причин. Тест з дослідження крові може виявити наявність антиспермальних антитіл у жінки.
Причиною безпліддя можуть бути ожиріння, важкі фізичні навантаження, авітаміноз, занадто довгий прийом оральних контрацептивів і навіть психогенні чинники (так зване психологічне безпліддя) і стрес.
